Це розповідь про війну, побачену очима молодого вченого-фізика, що потрапив на фронт. Автор, справно виконуючи свої обов'язки артилерійського розвідника, не забував і про колишню спеціальність. І до оцінки багатьох подій підходив з позиції фізика, що раціонально мислить. Тут немає ніякої вигадки, немає і прикрас. Викладено все, як було, — неупереджене свідчення очевидця. Як і належить людині, яка присвятила себе точним наукам. Але з застереженням довелося відновлювати майже все по пам'яті. Жодних особистих записів на той час не збереглося, залишилися лише фронтові листи. А пам'ять іноді оманлива. Та й сприйняття того, що відбувається, не завжди є однозначним. Навіть коли ми, колишні однополчани — учасники тих самих подій, зустрічаємося і обмінюємося спогадами, найчастіше виявляються й різні уявлення про те, що відбувалося. Отже, в окремих деталях не виключено й неточності.