Безвихідне ходіння по тому самому колу бід і нещасть: від голоду до голоду, від війни до війни. Все, що будується позитивне, існує недовго, швидко руйнується. У кожному разі перемагає примітивна рабська організація відносин. Зміни вивісок, форм правління (наприклад: «татаро-монгольського ярма» — на московську монархію, влада царя — на «диктатуру пролетаріату», соціалізму — на демократію) нічого, по суті, не змінюють, а часом лише ускладнюють становище людей у Росії. Повстання, бунти, революції, реформи, перебудови, забравши мільйони життів і річки крові, виявляються практично безглуздими…