Через стол, щоб сказати тост, піднялася моя подруга. — Я хочу підняти келих за прекрасну людину — Сашу, якого його дружина зовсім не цінує… Від цих слів у мене злетіли вгору брови і розтулявся рот у німому протесті. А вона продовжувала. — Сашенько, ти найкращий у світі чоловік. І, впевнена, станеш також найкращим татом для нашої дитини… Це мій тобі подарунок на день народження. Вона доторкнулася до свого живота і тільки тепер я помітила, що той ледь помітно, але все ж таки округлився... Грандіозне сімейне свято — день народження мого чоловіка — несподівано обернулося справжньою трагедією для мого сімейного життя. Дванадцять років шлюбу перекреслило відразу жахливу зраду. Зрада з боку двох найближчих для мене, як я думала, людей. І як мені тепер із цим жити? Тим більше, що ця зрада — лише верхівка айсбергу…