Усі ми тією чи іншою мірою пам'ятаємо своє дитинство. Багато хто жил чи приїжджав у село до родичів. Моя пам'ять зберегла такі моменти сільського життя як сінокіс, купання у річці, зустріч табуна, збирання ягід. Я пам'ятаю запахи старих, зігрітих сонцем, колод, стиглих яблук, свіжого меду, смак молока з потовченою малиною, хрускіт свіжого хліба, бабусин лагідний голос. Такі теплі спогади складаються в мальовничу мозаїку, що зігріває душу. Іноді мені сняться епізоди з мого дитинства та юнацтва, історії, розказані кимось із рідних. І зовсім рідко я бачу сни, в яких я, вже ставши дорослою, все ще живу в тому селі. Але не в ній сьогоднішній, а в тій, що була в далекому сонячному та безтурботному часі Великих дерев. Ось про ці дивовижні події, які чи то відбувалися насправді, чи наснилися я і хочу розповісти.