Це не книга, у класичному розумінні. Ця історія, викладена мною, покликана бути проекцією життя однієї дівчини та людей, які її оточують… Я не висловлював свої думки за допомогою псевдоповідання… Знаєте, коли в книзі стільки літературних слів, що вона більше напружує розум, ніж розкриває уяву… Честь, кохання і справжній шарм у цій історії не залишать вас байдужими. Адже є вічні теми… І, подібно до краси сонця, що минає, наприкінці чудового дня, ви насолоджуєтесь, ублажаючи погляд і душу, слухаючи шепочучий голос совісті і турбот про те, що ця мить задоволення вами заслужена і абсолютно немає, одночасно…