Ст. Ф. Кормер - одна з найяскравіших і знакових постатей московського життя 1960 -1970-х років. За освітою математик, він за покликанням був письменником та філософом. На поверхневий погляд «гуляка пусте», внутрішньо був зосереджений на осмисленні того, що відбувається. Через ці обставини КДБ не залишав його поза увагою. Важлива тема романів, статей та п'єси В. Кормера — деформація особистості в умовах несвободи, що виражається не тільки в індивідуальній патології («Крот історії»), а й у спотворенні родових рис усіх соціальних верств («Подвійна свідомість…») та суспільства загалом . Реальність віддає божевіллям, форсом, тим, що сьогодні заведено називати «достоївщиною» («Ліфт»). Революції, соціальні та науково-технічні, призвели до появи нового типу особистості, інших відносин між людьми та несподіваних реакцій на те, що відбувається («Людина плюс машина»). Вісник російського студентського християнського руху, №97, Париж — Нью-Йорк, III. 1970 Журнал «Питання філософії», 1989, № 9Друкується за рукописом, наданим вдовою автора, Є. В. Мунц