За мотивами циклу Артема Каменистого «Читер». Коли прокидаєшся і не можеш згадати минулий день, а потім із жахом усвідомлюєш, що навіть твоє ім’я приховано темрявою — невільно починаєш замислюватися, що настав час припинити вживати алкоголь. Але коли доходить розуміння, що окрім імені й минулого в пам’яті майже нічого не залишилось — саме тоді охоплює паніка. Можна запитати у навколишніх: «Хто я?» — і, швидше за все, тобі дадуть відповідь. Але хто сказав, що вона буде правдивою? Спитати слід у тих, хто знає. Та й вони не факт, що скажуть правду. А якщо й скажуть — то лише перед тим, як позбавити тебе життя, бо ти — черговий фрагмент, нова здобич або просто крупиця досвіду. Тобі потрібно вижити. Просто вижити у світі Континенту. Там немає правих і винних. Є лише постійно голодні тварюки й кілька імунних, що щосекунди борються за своє життя.