Рафаель Сабатіні (1875–1950) — англійський письменник, відомий своїми пригодницькими історичними романами. Над їхньою роботою він починав із вивчення історичних книг, згодом переходив до документальних джерел, а також до художніх та листівних творів епохи, які вважав найважливішим джерелом відтворення «живої реальності минулого». Він вважав, що історик-романіст має так глибоко вивчити описуваний період, щоб почуватися у ньому як удома. Але, попереджав Сабатіні, якщо він володіє майстерністю писарського ремесла, то не засмічує оповідь зайвими знаннями — навпаки, наповнює її ними й освітлює. У історичних романах, особливо пригодницького характеру, правда і художній вигадка можуть поєднуватися в різних співвідношеннях. За словами Сабатіні, автор має право створювати сюжет не лише на основі реальних подій, а й на основі художнього вигадування. За власним зізнанням, «незалежний від усього, крім історії» письменник, якого критика називає «сучасним Дюма», створював персонажів своїх книг із людей минулих епох — від Чезаре Борджа, Лжедмитрія, Колумба до Робесп’єра, Шарлотти Корде та герцога Веллінгтона — як реальних, так і вигаданих. У другий том двотомного видання увійшли обрані твори автора.