П’ять років тому Келлам вирушив до університету вивчати магію. Обіцяв писати кожного дня, але так і не зробив цього. Та Фэррін не з тих, хто сидить і плаче через дурня, колишнього її найкращим другом. У неї сама починає пробуджуватися магія, і вона прагне навчитися керувати нею. Чи стане хорошим наставником матушка Улла, відьма? Насправді ні. Вона радіє учениці, яка мете підлогу, прополює сад, готує їжу й миє свої дивні відьомські речі. Але Фэррін не уявляла такого навчання. Вона з роздратуванням намагається сама розібратися в магії… і випадково привертає увагу чогось, що живе глибоко у Шепочучому лісі. Чогось древнього й небезпечного. Тепер це щосили йде за нею. Чи вистачить розуму молодій відьмі врятуватися від жаху, якого вона привернула? Або їй знадобиться допомога юнака, якого вона не чекала ці п’ять років?