Тридцять років тому ми жили у світі телефонів із дисками й кнопками, бібліотек із паперовими книжками, ігор за столом і на свіжому повітрі, а комп’ютери були за стінами інститутів і конструкторських бюро. Та з часом комп’ютери з’явилися у кожного на столі, а потім і в сумці. Тепер на телефоні можна подивитися фільм, ігри перемістилися у віртуальну реальність, а все це об’єднано мережею, у якій можна знайти будь-що. Ідеї поширюються у тисячу разів швидше, ніж у старому біопросторі, і швидко знаходять тих, кому вони потрібні і цікаві найбільше. Манфред Макс — найпотужніший рушій прогресу на Землі. Він генерує ідеї зі швидкістю кулеметної черги, перевіряє їхню здійсненність і знає, як зробити так, щоб винахід швидше знайшов свого користувача і був втілений. Іноді вони просто поширюються світом блискавично і спричиняють революцію, а іноді потрібно наполегливо працювати, щоб усе сталося саме так, а не гірше. Результат один — завдяки зусиллям ентузіастів майбутнє наближається. Цю справу допомагає ціла армія електронних агентів. Спочатку вони — лише трохи складніші за програми автоматичного пошуку, але з часом ускладнюються і вдосконалюються, набуваючи рис людських думок, що живуть десь там, у віртуалі. Девіз Манфреда і подібних до нього — «Свободу технологіям!», і настав час, коли електронні розумові потужності стають доступними кожному. Швидкість появи нових винаходів і ідей стрімко зростає, вони приносять нові доповнення до розуму і «заліза», і замикається зворотній зв’язок. Експонента прогресу перетворюється на криву з вертикальною асимптотою. Що чекає нас за нею?