У дослідженні розглядається інституційна природа молодіжних соціальних відхилень, аналізується феномен та чинники кризового свідомості як соціально-філософської проблеми. Робота орієнтована на фахівців у галузі девіантології, філософії, моралі та протидії наркозалежності: управлінців, соціальних педагогів, психологів, соціологів. Вона може бути корисною аспірантам, викладачам та всім, хто цікавиться проблемами виховання підростаючого покоління. Проблема соціальних відхилень залишатиметься актуальною доти, поки існуватиме суспільство. Соціальні відхилення — це системне соціокультурне явище, яке потребує міждисциплінарного та мультипарадигмального соціально-філософського аналізу. Сучасна наука активно шукає соціальні, психологічні та біологічні чинники девіантної поведінки. Водночас ця сфера залишається однією з найміфологізованіших не лише у повсякденному, а й у професійному свідомості. Недостатньо досліджень із системним підходом до аналізу феномена девіантної поведінки в сучасному суспільстві. Особливо актуальним для нашої країни є дослідження філософії тих видів негативної девіантності, що не мають соціокультурних коренів і є наслідком модернізаційних процесів. Найбільш руйнівним видом соціальних відхилень є наркотизація — процес залучення населення до нелегальних соціальних практик, пов’язаних із виробництвом, поширенням і споживанням наркотичних речовин.