«Цього буденного вечора бар був майже порожній. Вже два дні я був у цьому місті, де нікого не знав… жодної доброї душі, з якою міг би поділитися своїм раптовим щастям. А мені дуже хотілося випити, відсвяткувати мою радісну подію. Я тріумфував, з того самого дня напередодні від'їзду, усвідомлюючи в той же час, що часом потрібно пройти через суворі випробування, щоб потім отримати з них певну користь ... Отже, я сів якомога зручніше, спершись на дубову барну стійку, терпляче чекаючи, коли моя персона приверне увагу симпатичної людини, яка стояла за нею...»Рекомендується читати одному або в теплій компанії... Переклад: Михайло Щербина