Родинні племена, що говорили на германських мовах, на початку нашої ери займали широкі території між Рейном і Віслою, Дунаєм і північними морями. Постійно зміцнюючись, вони з часом стали основою для формування багатьох європейських народів. У цьому виданні зібрано найважливіші відомості про давніх германців із античних джерел — «Записки про галльську війну» Гая Юлія Цезаря, «Географію» Страбона, «Римську історію» Плінія Старшого, твори Тацита, Плутарха, Аппіана, Амміана Марцелліна та інших, які детально описують звичаї германських племен, їхню соціальну організацію та військові традиції. Відтворені у хронологічному порядку, ці фрагменти розповідають про найдавніші періоди історії германців — від кимврської війни наприкінці II століття до н. е., коли римляни вперше зіткнулися з «північними варварами», до подій II століття н. е., що передували падінню Західної Римської імперії та утворенню на її уламках германських держав.