Родинні племена, які говорили на германських мовах, наприкінці нашої ери займали величезну територію між Рейном і Віслою, Дунаєм і північними морями. Постійно зміцнюючись, вони з часом стали основою для формування багатьох європейських народів. У цьому виданні зібрано найважливіші відомості про давніх германців із античних джерел — «Записки про галльську війну» Гая Юлія Цезаря, «Географію» Страбона, «Римську історію» Плінія Старшого, твори Тацита, Плутарха, Аппіана, Амміана Марцелліна та інших авторів. Вони докладно описують звичаї германських племен, їхню соціальну організацію та воєнні традиції. Відтворені у хронологічній послідовності, фрагменти розповідають про найдавніший період у історії германців — від кимврійської війни наприкінці II століття до н. е., коли римляни вперше стикнулися з «північними варварами», до подій II століття н. е., що передували падінню Західної Римської імперії та виникненню на її руїнах германських держав.