Ця історія починається з сюрреалістичного оповідання про літню людину, яка залишилася сама у порожньому світі після того, як усі інші на Землі покінчили життя самогубством без особливої причини. У пошуках інших вижилих він мандрує на плавучому домі, поки не натрапляє на загадкову споруду посеред океану. Це будівля, схожа на двох величезних голих жінок, з'єднаних між собою. І з освітленого вікна, що доноситься від привидного вітру, лунає звук сотень мяукаючих клаптикових котів. «Море клаптикових котів» — це сумна казка у тихому попелі людської раси. Обов’язково для прочитання любителям прози Мелліка та шанувальникам «Зони сумерків».