Пані Вавилова не вірила ні в ангелів, ні в чортів. Весь п’ятдесятилітній життєвий шлях вона не мала віри ні в що з цього. А от вони в неї вірили, а можливо, їм просто стало нудно. Врешті-решт, душа цієї жінки опинилася у світі, де панує пізнє середньовіччя — там, де слова «честь» і «вірність» ще щось означають, де дружба й зрада йдуть поруч, а від прийнятих рішень залежить життя багатьох. З будь-якою проблемою Вікторія Вікторівна була готова впоратися, окрім однієї — її душа потрапила у тіло вигнаного бастарда останнього короля, конта Алана Валліда. А цей конт — справжній подарунок: він і вбивав, і ґвалтував, і грабував. Та й взагалі — чоловік, між іншим. Спробуйте жити у чоловічому тілі, маючи жіночу душу!.. Але дарувальники цього шансу даремно думають, що зможуть контролювати цю неугомонну душу. Ха! Наївні!