У період Нового часу (1789–1871 роки) абсолютним монархіям XVIII століття був завданий нищівний удар Французькою буржуазною революцією 1789–1794 років. Ця подія відкрила епоху перемог і закріплення капіталізму в європейських країнах. У відповідь на дворянсько-династичну зовнішню політику та самовладдя абсолютних монархів, переможна буржуазія висунула принцип верховенства нації. Вона ототожнювала націю з собою, тому для буржуазії верховенство нації мало обмежений зміст — воно означало панування капіталу. Вперше цей принцип було проголошено у сфері зовнішньої політики в США під час боротьби за незалежність (1775–1782 роки). Подальший розвиток ідей цього принципу відбувся під час Французької буржуазної революції наприкінці XVIII століття.