У назві цієї першої книги франко-американського філософа Рене Жирара вже закладено весь пафос його думки: «романтизм» для нього — не стільки напрям у європейському мистецтві, скільки ілюзія, що людина є вільною у своїх бажаннях, а «роман» — не літературний жанр, а «відкровення», що викриває нашу радикальну залежність від Іншого. Звертаючись до великих письменників — Сервантеса, Флобера, Стендаля, Пруста та Достоєвського, автор створює концептуальну історію бажання від Нового часу до сучасності: від ігрового наслідування «королю-сонцю» Людовику XIV до похмурої ненависті, що охопила XX століття. Європейський роман стає для Жирара провідником у людську душу, яка проходить шлях від зарозумілості, заздрості й наслідування ближньому до звільнення, що приходить до героя на смертному одрі. Якщо в наступних книгах Жирар розмірковуватиме про культуру й світ у цілому, то «Брехня романтизму» — єдине його дослідження, де знайшлося місце для життя і смерті окремої людини. Тут, чи то явно, чи в стислій формі, вже присутні всі основоположні ідеї філософа: міметичний принцип, жертвений криза, механізм козла відпущення — і його подолання в християнстві.