Словник створений у Відділі етимології та ономастики Інституту російської мови імені В. В. Виноградова РАН. Матеріали для нього збирав колектив під керівництвом О. Н. Трубачева (1961–2002), який займався праслов’янською лексикою білоруських, польських, кашубсько-словінських, верхньолужицьких, нижньолужицьких та полабських мов; Ж. Ж. Варбот (з 1962 року — праслов’янською лексикою чеських і словацьких мов); В. А. Меркулова (з 1961 по 1993 роки — праслов’янською лексикою російської, української та з 1972 по 1993 — білоруської мов); Л. А. Гіндін (з 1961 по 1970 роки — праслов’янською лексикою старослов’янської, болгарської та македонської мов); Л. В. Куркіна (з 1965 року — праслов’янською лексикою словенської мови, з 1971 по 2014 — також болгарської та македонської); з 2014 року — праслов’янською лексикою польської мови; І. Н. Нетльова (з 1964 по 2011 — праслов’янською лексикою сербохорватської); Г. Ф. Одинцов (з 1971 по 1989 — праслов’янською лексикою старослов’янської, болгарської та польської мов); Т. В. Горячева (з 1978 — праслов’янською лексикою кашубсько-словінських мов, з 1996 — також праслов’янською лексикою російської, української (до 2003) та білоруської мов); Є. С. Навлова (з 1989 по 1993 — праслов’янською лексикою старослов’янської та польської мов); А. А. Калашников (з 1993 по 2011 — праслов’янською лексикою польської, верхньолужицької, нижньолужицької та полабської мов); Т. В. Невська (з 1994 по 1995 — праслов’янською лексикою російської та білоруської мов); А. К. Шапошников (з 2004 — праслов’янською лексикою української, старопольської, староболгарської, верхньолужицької та полабської мов); І. В. Федотова (з 2011 по 2013 — праслов’янською лексикою польської); Т. В. Шалаєва (з 2011 по 2013 — праслов’янською сербохорватської); М. Н. Бєлова (з 2014 — праслов’янською болгарської, македонської та старослов’янської мов); О. М. Сергєєва (з 2014 — праслов’янською сербохорватської); І. А. Горбушина (з 2015 — праслов’янською словацької мов). Усі згадані співробітники збирали матеріали з етимології слов’янських слів. Значний внесок у словник зробив югославський славіст В. Михайлович (1966–1968), зібравши матеріали з сербохорватської лексики. Матеріал з болгарських діалектів також поповнював болгарський стажер О. Младенова (1986–1987).