Як архітектору приходить у голову «форма» будинку? Чи з безлюдних фізико-математичних просторів, чи з культурної пам’яті, в якій ця «форма» постає як досвід спостережень за життям? Храм, палац, готель, урядова будівля, офіс, бібліотека, музей, театр… Ейдос проектованого дому — це незмінний образ певного архітектурного жанру, сформований цією культурою; це традиція, яка закріпилася в конкретному культурному ареалі. За якими ознаками ми впізнаємо ці архітектурні жанри? Чи існує поетика житла, поетика навчальних закладів, поетика станцій метро? Чи можлива взагалі поетика архітектури? Автор книги — Олександр Степанов, кандидат мистецтвознавства, професор Інституту ім. І. Є. Рєпіна, доцент факультету вільних мистецтв і наук СПбГУ.