Мати приховувала сметану. У ті голодні роки вона була на вагу золота — не кожен міг її отримати. Вони її мали. Замовлення продуктів від батька-генерала. Саме через цю сметану та інші, для сучасного гурмана звичайні, але тоді рідкісні й недоступні гастрономічні радості, йому не дозволяли запрошувати до дому однокласників. Мати — єдина донька дрібного розкуркуленого торговця, від якого до революції залишилася лише змина фамільна табличка, намальована на стіні будинку, де раніше була лавка, а згодом у маленьких розділених кімнатах п’янствували, бились і безладно народжувалися сільські бідняки. Мати, яка знайшла собі ідеологічно вірного чоловіка, добре знала ціну маскуванню…