Раптово якийсь дивний шум розбудив дівчину. Цього разу це були не кроки й не голоси. Щось ціплялося і шурхотіло за вікном. Вона обережно простягнула руку до ліжка поруч і доторкнулася до чоловіка. Значить, зовні був не він. Вона хотіла його розбудити, але передумала. А раптом він знову почне її смішити? Неллі вирішила спершу сама подивитися, що трапилося. Адже це могла бути просто кішка. Вона вставла і підійшла до вікна. Крізь занавіску пробивав слабкий місячний світло. За вікном рухалася якась тінь. Неллі майже закричала, але потім згадала, що неподалік від вікна росло високе дерево з звисаючими вниз гілками. Може, це вітер так їх гойдав і притискав до скла? Саме вони й ціплялися за вікно. Вона розсунула штори і застигла від жаху. Ззовні до скла притискалося огидне обличчя. Дикі очі дивилися прямо на неї. Губи були викривлені огидливою усмішкою.