Емманюель Левінас (1905–1995) — французький філософ і мораліст, який у новій формі сформулював універсальну моральну максиму, або імператив, наповнивши її глибоким змістом, що відображає назрілі духовні потреби нашої епохи. Левінас розробляв етичну концепцію справжніх стосунків, які могли б змінити людське спілкування і культуру загалом. В основі його морально-метафізичних принципів — критичний аналіз духовної ситуації сучасного західного суспільства. Прагнучи розвивати традиції, що беруть початок від М. Бубера, Г. Марселя, М. Бахтіна та інших видатних мислителів, Левінас дійшов висновку, що філософія — це передусім мудрість співчуття і любові. У цій збірці зібрано такі роботи Левінаса: «Від існування до існуючого», «Цілісність і Безконечність», «Кутики» та низка інших, а також есе Жака Дерріда «Насильство і метафізика», присвячене творчості Емманюеля Левінаса.