Кузнецова, Юлія. Де тато?: [для старшокласників: 12+] / Ілюстрації Євгенії Двоскіної. — Київ: КомпасГід, 2016. — 208 с. — Формат 60х90/16. Тираж 3000 примірників. — ISBN 978-5-00083-288-2. Майже немає на світі тих, кого Ліза любить більше за батька. Як взагалі можна не любити такого тата, який ладнає з усіма? Тата, переконаного, що кожній дитині потрібна прививка доброти? Тата, що допомагає порадою і знає про людей усе на світі? Але, здається, таке можливо: його раптом забирають до в’язниці — на п’ять років. А головне — це трапляється саме тоді, коли так багато хочеться йому розповісти: про нового друга Андрія, про його безглузде бажання потрапити до поганої компанії Фокса, але найбільше — про молодшу сестру Андрія, К’яру. Ця дворічна дівчинка так змінила життя Лізи, що їй, яку в школі всі називають Немою, безудержно хочеться говорити, сміятися і детально розповідати про проведені з К’ярою дні. Героїні Юлії Кузнецової — підлітки, завжди суперечливі і в найкращому розумінні слова рефлексивні. Ліза Макарова з повісті «Де тато?» спостережлива, вона постійно порівнює себе з оточуючими і намагається зрозуміти не лише вчинки інших, а й свої емоції. Коли тобі 13 років, часто трапляється так, що в сім’ї важкі часи, а твоє життя, навпаки, цвіте. Перша така відчуженість — болісна і водночас безцінна. Здатність автора кількома фразами створити запам’ятовуваний образ навіть другорядного героя робить книги Юлії Кузнецової особливими. Це відзначають і читачі, і критики: повісті «Дім П» і «Перша робота», видані «КомпасГідом», отримали захоплені відгуки і швидко стали популярними. Твори Юлії Кузнецової нагороджені преміями «Заветна мрія» та «Книгомір», а також Міжнародною дитячою премією імені В. П. Крапивіна. Повість «Де тато?» адресована передусім підліткам і їхнім батькам.