Ця колективна монографія — перше в радянській та світовій науці дослідження звичаїв і обрядів, пов’язаних із святкуванням Нового року у китайців, корейців, японців, монголів і тибетців. Вона написана на основі як літературних джерел, так і польових матеріалів, зібраних авторами в країнах дослідження — КНР, МНР, КНДР і Японії. На багатому фактичному матеріалі в монографії розглядаються теоретичні питання календарної обрядовості, з’ясовується функціональне призначення звичаїв і обрядів, досліджується давня символіка ігор і розваг, а також історико-культурна взаємодія та типологічна спільність цих святкувань.