М., Типографія Г. Лісснера і Д. Собко, 1908. — 212 сторінок. Книга видатного вченого і громадського діяча XIX століття, графа Алексея Сергійовича Уварова (1825–1884), «Символіка давньохристиянського періоду» — перша частина великого, але незавершеного дослідження з символіки, над яким автор працював понад тридцять років. Вийшла вона у світ лише у 1908 році завдяки зусиллям графині Прасковії Сергіївни Уварової (1840–1924) та редакторів, що працювали з архівами — Дмитра Власьєвича Айналова (1862–1939) й Єгора Кузьмича Редина (1863–1908). Алексій Сергійович Уваров досліджує значення ранньохристиянських написів і зображень, частина яких наведена на сторінках книги. Значну увагу приділено символіці християнських Таїнств. Критично аналізуються висновки західноєвропейських дослідників XVII–XIX століть. На відміну від сучасних популярних довідників із символіки, автор спирається на письмові та археологічні джерела, цитує й коментує наведені там тексти, що робить його працю унікальним посібником для істориків, мистецтвознавців, реставраторів, іконописців і всіх, хто цікавиться історією християнства.