Дорогі читачі, вітаю вас. Вирішив поділитися своїми «правдивими оповідками». Передісторія: коли мені було п’ять років, мої батьки забрали мене з Далекого Сходу до Казахстану. Там ми прожили 18 років, доки я не служив у армії й не повернувся на батьківщину. Це був уже 1985 рік. У Казахстані ми мешкали в маленькому аулі з десяти хат, і там не було школи. Найближча школа була в більшому селі за тридцять кілометрів, і саме там був інтернат, у якому я і мешкав під час навчання. А тепер всі мої однокласники зібралися у групі у Ватсапі й попросили мене розповісти, як я виїхав із Казахстану. І я розповів! Так з’явилася перша оповідь — «Майже спогади». Публікується у авторській редакції з збереженням авторської орфографії й пунктуації.