Найвідоміший твір «першого енциклопедиста середньовіччя» — Ісидора, єпископа Севільського (близько 570–636 років), — це всебічна система людських знань, яка стала містком між духовним світом античності та наступних епох. Запропонований читачеві переклад перших трьох із двадцяти книг охоплює галузь науки, яку в середньовічних університетах називали «семи вільними мистецтвами». Це давній підручник з граматики латинської мови, риторики, логіки, арифметики, геометрії, теорії музики та астрономії. Вперше для україномовної аудиторії ці дисципліни представлені саме такими, якими їх бачили викладачі й студенти середньовіччя. Автор створював свої книги на основі античних знань і ще ширше — всього культурного світу античності, систематизуючи, класифікуючи й перетворюючи їх для навчальних цілей. Видання розраховане на широке коло читачів, які цікавляться духовною культурою античності й середньовіччя, і супроводжується статтею, примітками та покажчиками.