Книга складається з чотирьох частин. У першій частині подається загальне уявлення про бозон Хіггса та механізм спонтанного порушення симетрії. Обговорюються філософські питання щодо поняття наукової теорії, концепції частинки, класифікації та реальності елементарних частинок, зокрема й реальності віртуальних частинок. У другій частині розглядається онтологія теорій струн, пов’язаних між собою трансформаціями дуальності. Дуальні теорії визначаються як ті, що є інстанціаціями одного й того самого віргенштейнівського правила — поняття, запозиченого з філософії пізнього Вітгенштейна. У третій частині показано, яким чином конструктивний емпіризм Бас ван Фраассена може бути перетворений у контекстуальний (критичний) науковий реалізм — позицію, яку автор відстоює протягом усієї книги. У четвертій частині розв’язуються проблеми, з якими стикаються репрезентаціоналізм, реляціонізм, перспективізм та феноменологічний підхід у визначенні поняття наукових даних.