«Чума» (1947) — це роман-притча. У місто приходить страшна хвороба — і люди починають гинути. Міські влада приховують правду, перетворюючи мешканців на заручників епідемії. Кожен змушений обирати: боротися за життя, шукати вихід або змиритися з пануванням чуми, з неминучою смертю. Багато літературних критиків вбачають у романі алюзії на події у Франції під час фашистської окупації. «Записки бунтаря» — унікальні записи Альбера Камю за період 1942–1951 років, присвячені кризі буржуазної культури. Спонтанність викладу, характерна для ранніх щоденників письменника, поступається точності та силі думки — вже зрілій, але ще молодо пристрасній. Читач має унікальну можливість крок за кроком пройти шляхом Альбера Камю — шляхом пошуку нового, індивідуального й бунтарського сенсу буття.