Перші задуми сюжету «Чуми» і завершена книга, що побачила світ, розділяє майже десять років: окремі персонажі, яких ми зустрічаємо у повісті, з’являлися у записниках Камю ще у 1938 році. Без сумніву, одним із подій, що безпосередньо визначили хід роботи над книгою, стала війна: майже буквально відсилки до неї розкидані по всій книзі, а сам Камю, наголошуючи на багатьох можливих інтерпретаціях повісті, виділяв одне: «Очевидно, що „Чума“ розповідає про боротьбу європейського опору проти нацизму. Ворог, який у книзі прямо не названий, був впізнаний у всій Європі» («Лист Ролану Барту про „Чуму“). Сюжет, деякі елементи якого зустрічаються і в збірці новел «Літо» (з есе «Мінотавр, або Зупинка в Орані») та в «Калігула» (акт IV, сцена IX), під час роботи над книгою швидко наповнюється новими варіантами та деталями; багато побутових дрібниць Камю помітив під час перебування в самому Орані — алжирському місті на узбережжі Середземного моря, зокрема, образ старика, який заманював котів і потім плював їм у голови. Камю так і описував свою роботу над книгою: «Це заздалегідь розроблений план, який змінюють, з одного боку, обставини, а з іншого — сама робота над його реалізацією». Назва книги з’явилася у 1941 році: «Чума або пригоди (роман)», зазначає Камю у записниках; тоді ж він починає вивчати спеціалізовану літературу з цієї теми. Наступного року Камю значно розширює кількість чітко окреслених персонажів (зокрема, з’являються Коттар і старик-астматик) і розмірковує про можливу форму майбутнього твору: він звертається до класики роману — від Мелвілла і Бальзака до Стендаля й Флобера. Перші заготовки цілісного рукопису значно відрізняються від остаточного варіанту: наприклад, змінено порядок глав і окремих описів, відсутні персонажі Рамбера і Грана.