Ми всі знаємо, що наша пам'ять дуже вибіркова. Вона схожа на папірець: м’неться, то тут, то там, утворюючи складки й заломи, стираючи важливе й цінне, зберігаючи болюче й жорстке. Саме тому одні й ті самі події різні люди пам’ятають по-різному. Головна героїня цієї книги згадує своє дитинство, людей, які її оточували, веселі й трагічні події, історії та байки з життя маленького осетинського села, де вона жила. Її мама пам’ятає ті ж події зовсім інакше, бо для неї це не теплі спогади про безтурботне дитинство, а історія про те, як її вигнали з рідного дому, про людей, які вчинили з нею жорстоко й несправедливо. Читаючи цю книгу, ви то будете сміятися, то засмучуватися. І неодмінно задумаєтеся: що ви назавжди вигнали з власної пам’яті і чи варто було це робити.