Ізабель. Я з дитинства закохана у місцевого ландшафтного дизайнера Нокса Джеймсона. Так, він — найкращий друг мого брата. Абсолютне кліше. Але серцю не накажеш, правда ж? Втім, на мій вісімнадцятий день народження він чітко дав зрозуміти, що я йому не потрібна. Ну й добре, тоді. Я поїхала з нашого містечка, вирішила забути Нокса. Але не змогла. І тепер повернулася. Виявляється, він усе цей час мене хотів, а гра з шлангом ландшафтного дизайнера — моє нове улюблене заняття. Нокс. Останні сім років я намагався забути Ізабель. Вона — молодша сестра мого найкращого друга, і він уб'є мене, якщо побачить, як я розмахую шлангом у її саду. Але її брат — це найменша з моїх проблем. Вона закохана не в мене. Вона любить того чоловіка, якого я для неї є. Нам обом краще тримати її на відстані. Та з кожним днем моя здатність опиратися їй слабне.