У цій книзі Ліз Бурбо говорить про особисту відповідальність кожної людини — відповідальність не перед кимось, а перед собою, своєю душею, своїм здоров’ям. Кожна душевна рана, нанесена комусь, неминуче завдає шкоди і вам самим. І ця шкода залишається з вами надовго. Тому страждання передаються з покоління в покоління; вони навіть не усвідомлюються, бо вважаються звичайною справою. З дитячих травм і звичних болів виростають масові, всеохоплюючі страждання, що набувають форми соціальних, державних і світових криз. Тихий голос Ліз Бурбо чутно багатьом. Її вчення і книги здобули величезну популярність, адже вони торкаються кожного особисто. Зрада, несправедливість, приниження, муки відкинутої і покинутої душі — як показує Бурбо, це глибоко особисті травми. Але хіба саме вони не становлять основу, якщо не суть, усіх людських страждань? Виходить, що не потрібно скаржитися на когось чи щось, не варто ловити і карати злодіїв, адже закорінений злочинець — це жертва, і він живе у кожному з нас. Чи можливо, і яким чином, звільнити його від страждань і злодійства? Знайдіть відповідь у цій книзі і скористайтеся нею!