Генрі Міллер — видатний представник експериментальної течії в американській прозі XX століття, сміливий новатор, чиї найкращі твори довгий час були заборонені на батьківщині. Майстер автобіографічного й щиросердечного жанру, він здобув скандальну славу завдяки «Парижській трилогії» — «Тропік Рака», «Чорна весна» та «Тропік Козерога». Ці книги десятиліттями йшли до широкого читача, долаючи судові заборони й цензурні перепони. Наступною за масштабом роботою Міллера стала трилогія «Розп’яття троянди» («Роза розп’яття»), розпочата романом «Сексус» і продовжена «Плексусом». Так, раніше ці твори шокували читачів, але тепер, коли скандал давно вщух, залишилась сила слова, справжніх почуттів, прозріння і великого таланту. У романі Міллер розповідає про свої подорожі Америкою, про те, як, залишивши роботу в телеграфній компанії, намагався звернутися до творчості; він розмірковує про мистецтво, аналізує Достоєвського, Шпенглера та інших видатних мислителів…