Роки, які охоплює третій том її щоденників, — найплідніший період у житті Вірджинії Вулф. Саме в цей час вона створює один із своїх найвизначніших творів — «На маяк», а також перший чорновий варіант роману «Хвилі». Крім того, вона публікує «Місіс Деллоуей», «Орландо» та знаменитий есе «Своя кімната». Як авторка щоденників, Вірджинія відкриває перед читачем усі грані свого життя — від побутових і соціальних дрібниць до більш складних тем, зокрема її любові до Віти Секвілл-Уест або, наприкінці тома, любові Етель Сміт до неї. Вона ділиться й іншими особистими роздумами: про шлюб і материнство, смерть, вибір одягу, таємниці власного розуму. Часом Вірджинія звертається до хронік, описуючи, наприклад, Всеєвропейську забастовку, а також робить портретні зарисовки — Томаса Гарді, Джорджа Мура, Уїлфріда Оуена Йейтса та Едіт Сітвелл. Уперше українською.