«Середній клас», «економіка», «родина як клітина держави», «політика», «конституція», «громадянський обов’язок» — ці слова та вирази ми вимовляємо майже автоматично, не замислюючись, що їхнє існування завдячуємо саме Аристотелю, геніальному мислителю, який вперше ввів їх у науковий обіг у своїй праці «Політика». Там він створив основу соціальної та політичної філософії, вперше в історії виділивши дослідження суспільних відносин у самостійну науку. «Людина за природою своєю — політична істота», — казав Аристотель. Але яким політичним устроєм він вважав справедливим? На які соціальні прошарки пропонував орієнтуватися для найкращої організації спільного життя в державі? І у чому бачив запоруку правильного й розумного управління державою?