Настільна книга — це не довідник і не шпаргалка, а твоя подруга. Так-так, саме така, ні більше, ні менше. Ти завжди зможеш взяти її з собою, поспілкуватися з нею, коли нудно, вона підтримає тебе, якщо щось станеться, і дасть поради, не шукаючи собі вигоди, без заздрощів і ревнощів. Саме такої подруги мені завжди не вистачало. Її місце займали спершу щоденник, якому я довіряла всі свої таємниці, потім товста зошит, умістивши все, що я вважала цікавим і корисним, а згодом — книги. Кожну книгу я пишу, перш за все, для себе. Щоб було цікаво читати і шукати щось нове, а насправді — добре забуте старе. Щоб у кожній стрічці я могла побачити сильну, мудру і веселу жінку, розповісти їй про свої біди і прагнути бути на неї схожою. Мої книги змінили мене, вони стали моїми найкращими подругами, тому я без сорому раджу тобі приєднатися до нашої запальної компанії.