Вистава-шоу про революцію як могутній вибух життєвої енергії знайшла своє втілення у невеликій п’єсі «Аннанська». У образі її головної героїні — волелюбної, сильної жінки із ясним розумом і великою сміливістю — втілилася «душа» революції. Хоча дія п’єси відбувається у вигаданій країні Беотії, драматург прагне створити відчуття певної національної специфіки. У поведінці героїні можна помітити віддалену аналогію з вчинками Катерини II: так само, як і Аннанська, вона приходить до солдатів у формі офіцера й закликає їх боротися за справедливу справу. Написана у умовній манері, ця п’єса вже за формою драматичної побудови наближається до гротескно-фантастичних творів (так званих екстраваганців), які становили основну частину творчої спадщини пізнього Шоу. Послеслов’я до п’єси — А. С. Ромм. Примітки до п’єси та передмова автора — С. Л. Сухарєв.