Відомий драматург і прозаїк Джордж Бернард Шоу (1856–1950) у 1925 році був удостоєний Нобелівської премії «за творчість, відзначену ідеалізмом і гуманізмом, за блискучу сатиру, що часто поєднується з винятковою поетичною красою». Збірка «Вибрані твори» містить п’єси «Пігмаліон» (1912), «Свята Іоанна» (1923), найвідоміші новели, а також найкращий роман «Кар’єра одного борця» (1885). П’єса Шоу «Свята Іоанна», написана у 1923 році, стала відповіддю на великі світові потрясіння. Вона була створена незадовго після появи пенталогії «Назад до Мафусаїла» і, як часто траплялося з Шоу, багато в чому спростовувала його попередню драму. Витворена під знаком найважливіших історичних подій, вона відобразила революційну атмосферу епохи. Шоу в цій п’єсі підсумував не лише історичний досвід сучасного людства, а й свій багатий творчий шлях. Це одна з найкращих його п’єс, художній синтез його ідейних і творчих пошуків. Водночас з Шоу трапився ще один «парадокс» — вершиною його комедійного театру стала висока героїчна трагедія. У цьому була своя внутрішня логіка.