Серед засновників релігій Будда (якщо нам дозволено називати його засновником у популярному розумінні цього слова) був єдиним, хто не претендував на те, що він щось інше, окрім людини — чистої людини, простої людини. Інші вчителі або вважалися Богом, або його втіленням у якійсь формі, або були ним натхненні. Будда не лише був людиною, він не стверджував про будь-яке натхнення з боку бога чи зовнішньої сили. Він приписував усе, що здійснив, здобув і досяг — людським зусиллям і людською мудрістю. Лише людина може стати Буддою. Кожна людина має у собі потенціал стати Буддою, якщо прагне цього і докладає зусиль. Можна сказати, що Будда — це «людина за своєю суттю». Він був настільки досконалим у своїй «людяності», що згодом в народній релігії його почали вважати майже «сверхлюдиною».