На Бродвеї є готель, який ще не встигли помітити любителі літніх курортів. Він просторій і прохолодний. Номери оздоблені темним дубом, навіть у полуденну спеку відчувається прохолода. Вітрини ручної роботи та густі зелені живоплоти дарують йому всі принади гір Адірондак без їхніх незручностей. Жоден альпініст не зможе відчути таку безтурботну радість, яку переживає людина, піднімаючись по широких сходах або, під пильним оком досвідченого гіда, з грудьми, прикрашеною мідними ґудзиками, мрійливо піднімається вгору в одному з ліфтів, наче у кабінці фунікулера. Тутешній кухар готує таку форель, яку ви й у Білих горах Невади не спробуєте, його омари та інші морські делікатеси викличуть заздрісний заздрісний подих у «Олд-Пойнт-Комфорт» («Нехай мене прокляне, сер!»), а оленина з штату Мейн могла б пом’якшити й серце чиновника старшого лісничого…