У звичайному німецькому містечку жив-був цілком звичайний хлопчик. Він ходив до школи, доглядав за найгарнішою дівчинкою у класі, мріяв мати справжнього друга і трохи боявся собак. Його звали Віктор-Емануель. Сам він вважав своє ім’я дурним і непоказним. Тому вирішив стати Лолліпопом — так називали зелені м’ятні льодяники на паличці. Одного разу, зовсім випадково, Лолліпоп дізнався ось що: якщо посмоктати цей льодяник так, щоб він став тонким і прозорим, мов скельце, і поглянути крізь нього, — можуть траплятися дивовижні речі, навіть здійснюватися бажання! Але цим чарівництвом можна користуватися лише у крайніх і найскладніших випадках, а таких у Лолліпопа назбиралося чимало…