Говард Філліпс Лавкрафт, який за життя так і не опублікував жодної книги, став маяком і орієнтиром цілого жанру, ідеалом як для широкої читацької аудиторії, так і для вишуканих інтелектуалів. Його ім’я стало синонімом натхнення для кінематографістів, а сам Лавкрафт — справжнім символом. Навіть Борхес захоплювався його оповідями, у яких людина — на далекій периферії вселенської системи, а надприродні сили вселяють у душі неосвічених священний жах. До сьогодні щороку з’являються книги, що досліджують і аналізують спадщину Лавкрафта, і «Чорні крила Ктулху» — одна з них. У цій антології, складеній С. Т. Джоші — найавторитетнішого знавця творчості Лавкрафта — представлені твори, натхненні його ідеями, таких майстрів «літератури тривожної присутності», як Ремсі Кемпбелл, Кейтлін Р. Кирнан, Майкл Ши, Майкл Маршалл Сміт та інші.