Ні, мабуть, не існує жодного юридичного питання, яке б відкривало таке широке поле для формулювання найпротилежніших теорій, як питання про політичні злочини. Достатньо згадати, що багато відомих правознавців, таких як Лукас, Фребель і Каррара, доходили до сумнівів у існуванні саме цих злочинів, ніби їх і не було — як яскравого прояву суспільного життя, що повторюється у всі часи й при будь-якій формі правління. Справді, політичні злочини ніколи не вивчалися як окрема галузь; будь-який деспотизм — будь то з палацу чи з вулиці — завжди вмів відбити наукову критику, приписуючи собі монополію на них або перетворюючи їх у зброю проти своїх опонентів… (Чезаре Ломброзо, переклад К. Толстого)