Мемуари «Розкажи, як живеш» писалися у часи війни. Вони складалися з уривків із щоденників, які наполегливо вела місіс Крісті протягом усіх своїх експедицій на Близькому Сході, у яких вона брала участь разом із чоловіком-археологом. Пізніше вона напише у своїй «Автобіографії», що взялася за перо з туги за щасливими 30-ми роками, проведеними у мандрах, за чоловіком, якого війна розлучила з нею, і з пристрасним бажанням воскресити колишні щасливі дні. Ознайомившись із рукописом, співробітник Британського музею Сідні Сміт не радив його публікувати, оскільки, на його думку, книга, ймовірно, здатися Максу дилетантською. Саме ж оповідання — справді чудові: вони передають всю панораму життя археологічних експедицій у Іраку та Сирії 30-х років і пронизані добрим гумором і людяністю. Не потрібно спеціальних знань про Близький Схід чи археологію загалом, щоб захопитися чарівністю цього звіту — про пригоди кожного з учасників їхньої чудової археологічної команди. Каркас експедиції Меллоуена, судячи з усього, справді складали симпатичні, цікаві й веселі люди, а оповідь місіс Крісті про робітників — арабів і турків, та шейхів пустельних племен — вирізняється живістю й яскравістю образів. Вперше книга вийшла в Англії у 1946 році.