Життя — це замкнена з усіх боків кімната. Від народження й до смерті ми ув'язнені у цю темницю. Перед нами — лише стіни, і, мабуть, ніхто не скаже, що приховано за ними. Ми всі перебуваємо у схожому становищі. Бачимо одне й те саме. Знаємо одне й те саме. Та ставлення до цього є різним у кожного — до єдиного змісту життя. Ми можемо говорити, навіть перебуваючи у в'язниці, з якої вихід — лише смерть, — адже стіни цієї темниці прозорі. А перед нами розгортається життя у вигляді райських чи пекельних картин великого Майстра — вони знаходяться за скляними стінами. Чим глибше наші переживання, тим більше деталей ми зможемо побачити у цій розгорнутій панорамі…