Оригінальний переклад Ірини Колташової, відсканований із кишенькового видання 1999 року від Фантом-Прес. «Працювати з Лесем у одній майстерні, сидіти за сусіднім столом і не написати про нього — було просто неможливо», — згадує Іоанна Хмелевська про свою роботу над романом «Лесь». — «У рідкісні моменти застою я просила у нашої секретарки машинку і творила, тоді як колеги стояли поруч і сміялися до сліз». Можливість щиро посміятися маємо й ми з вами, дорогий читачу, адже за шість років роботи над цим романом створено один із найяскравіших і, мабуть, найіронічніших творів майстра. Головний герой — Лесь — зовсім не поступається пані Іоанні у майстерності потрапляти у фантастичні за своєю абсурдністю ситуації. Він регулярно залучає колег-архітекторів у неймовірні пригоди (інколи кримінальні), не дозволяючи колективу майстерні зануритися у монотонну сіру рутину. Найцікавіше — роман виявився пророчим: серйозно займатися живописом Лесь почав після виходу в світ твору Іоанни Хмелевської, яка першою помітила в ньому імпресіоністичний талант і повідомила про це світ. Спочатку називавши твір Іоанни пасквілем, тепер Лесь вважає його своїм оберегом, а обкладинка першого видання з’являється на кожній виставці художника. Авторські права © Ioanna Chmielewska, «Lesio», 1973