— "Якщо вже скоро ми вже не працюватимемо разом, то мабуть нічого втрачати..." — задумливо промовив він, і не закінчивши фразу наблизився до мене так близько, що я могла відчувати його подих на своєму обличчі. Правою рукою він погладив мене по щоці, вздовж шиї опускаючись дедалі нижче. - "Ти чого?" — тільки й встигла я сказати, як його губи торкнулися моїх. Що відбувається? Мій розум відчайдушно чинив опір, але моє тіло піддалося і відповіло на поцілунок. Рот прочинився і впустив його мову. Руки потяглися до нього і лягли на плечі, ніби там саме місце. Він у відповідь притягнув мене ближче, обійнявши за талію.