Кирило Барковський приїжджає у провінційне містечко за розподілом. Його перша робота, новий колектив, у якому є й привабливі дівчата. Одну з них юнак вирішує доглядати… Двічі він залишав у її кабінеті на робочому столі по одній троянді. При зустрічі у вузькому коридорі він привітно усміхався, за кілька кроків поступаючись дорогою, одного разу поцікавився, як проходять тренування, і у розмові кілька разів назвав її золотою рибкою. Нарешті він запросив дівчину у кафе, проводив додому. Витрати на залицяння були невеликими — лише дві троянди й два келихи вина. Такі дешеві вкладення у дівчат у нього ще не було. Відносини між ними поступово й досить швидко розвивалися, і з часом все здавалося йому нудним і нецікавим.